Матеріали онлайн-тренінгу щодо енергетичного потенціалу біомаси для виробництва моторних біопалив 1-го і 2-го покоління

3 жовтня відбувся онлайн-тренінг для представників бізнесу і влади щодо енергетичного потенціалу біомаси для виробництва моторних біопалив 1-го і 2-го покоління. У межах платформи Webex та прямої трансляції у мережі Facebook до заходу долучилося понад 300 учасників.

Подія організована громадською спілкою «Біоенергетична асоціація України» за підтримки Проєкту USAID «Економічна підтримка України».

Метою проведення вебінару для представників профільних міністерств, відомств, інших субʼєктів владних повноважень та бізнес-асоціацій, власників бізнесу, керівників було підвищення їх обізнаності щодо можливостей енергетичного використання біомаси для виробництва моторних палив, а також посилення взаємодії держави і бізнесу у питаннях посилення енергетичної безпеки.

Відеозапис заходу (з таймінгом)

Модерував захід голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

Відкрили захід Віталій Головня, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, та Андрій Зінченко, Менеджер з розвитку сталої енергетики Проєкту USAID “Економічна підтримка України».

Пан Головня зазначив, що аграрний сектор як джерело сировини для біопалив може, принаймні, частково забезпечити енергетичну незалежність України, зокрема в секторі моторних палив. “Вже є позитивні приклади виробництва електроенергії з біогазу, при цьому важливим фактором є децентралізоване розташування біогазових установок. Крім того, розпочав роботу перший біометановий завод в Україні. Є перспективи виробництва стисненого або зрідженого біометану, а також його експорту за кордон. Потенціал виробництва біометану до 2050 р. становить більше 16 млрд м³/рік”, — зазначив він, додавши, що є певні успіхи у виробництві та споживанні біоетанолу, а також перспективи розвитку цього напряму в Україні. Виробництво біодизелю, на думку Віталія Головні, наразі є недооціненим, необхідне певне переосмислення для можливості розвитку цього сектору.

Пан Зінченко зазначив, що результати чотирьох досліджень, виконаних в рамках проєкту USAID ERA, будуть оформлені за правилами проєкту і викладені на вебсайт UABIO у вільному доступі. “Такі дослідження є актуальними для України – країни, що вже пережила паливну кризу, а зараз переживає експортну кризу. Такі стресові фактори підштовхують Україну переходити з моделі експорту сировини до її переробки, отримання біопалив, споживання частини біопалив на внутрішньому ринку із розглядом можливості експорту готової продукції. У проєкті USAID ERA розглядалися перешкоди, що існують на шляху розвитку сектору моторних біопалив, а також кращі світові практики регулювання цього сектору і можливість їх впровадження в Україні. Ці результати будуть представлені на тренінгу”, — розповів Андрій Зінченко.

У подальшому було представлено сім ґрунтовних презентацій, які містять результати досліджень, виконаних під час проєкту.

Тетяна Желєзна представила методологію оцінки загального енергетичного потенціалу біомаси в Україні, зокрема поточний і перспективний (до 2050 р.) потенціали. Методологія охоплює такі категорії біомаси як сільськогосподарські залишки, деревна біомаса, побічна продукція харчової переробної промисловості, енергетичні рослини, органічна частина твердих побутових відходів, осад стічних вод. В свою чергу, майже кожна категорія включає ще кілька видів біомаси.

Результати оцінки показують, що поточний економічний потенціал біомаси (за даними 2021 р.) становить близько 26 млн т н.е./рік, а перспективний – майже 43 млн т н.е./рік. У поточному потенціалі основними складовими є сільськогосподарські залишки (42%) і біогаз з післяжнивних решток (15%). У перспективному потенціалі найбільший внесок робитимуть сільськогосподарські залишки (26%), біогаз з покривних культур (20%) і енергетичні рослини (16%).

Ґрунтуючись на експертній оцінці БАУ, на наступні 10-15 років можна прогнозувати такі основні тенденції біоенергетичного ринку:

• сільськогосподарські залишки і енергетичні рослини залишиться основним видом енергетичного потенціалу біомаси в Україні;
• активно розвиватиметься виробництво біометану;
• зростатиме удобрення дигестатом, що дозволить заміщувати мінеральні добрива;
• буде збільшуватися виробництво і споживання рідких біопалив з акцентом на передові біопалива.

Завантажити презентацію Тетяни Желєзної

Петро Кучерук, експерт UABIO, представив результати оцінки потенціалу біомаси для виробництва в Україні моторних палив 1-го і 2-го покоління. Він продемонстрував відмінності біодизелю, біоетанолу, біометану першого і другого покоління залежно від виду сировини, з якої вони вироблені.

Види сировини, з якої отримуються моторні біопалива другого покоління (передові), відповідають переліку з частини А Додатку ІХ Директиви ЄС RED II. За результатами оцінки, потенціал моторних біопалив 1-го/2-го покоління становить (млн т н.е./рік, 2021 р.): біометан – 3,02/5,13, біоетанол – 0,86/0,06, біодизель – 0,59/0,29. Перспективний потенціал (2050 р.) характеризується значним ростом обсягів біометану 2-го покоління (до 14,4 млн т н.е./рік) і передового біоетанолу (до 0,82 млн т н.е./рік).

Ступінь реалізації потенціалу виробництва моторних біопалив в Україні залежить від низки факторів, серед яких:

• рентабельність виробництва за поточних ринкових умов;
• ціни на природний газ, нафту та нафтопродукти; доступ до капіталів;
• можливість експорту в ЄС;
• популяризація моторних біопалив серед споживачів;
• уведення як стимулювальних, так і зобов’язувальних механізмів використання біопалив на транспорті;
• зміни в енергетичній політиці України та ЄС щодо моторних біопалив;
• конкуренція між різними напрямками енергетичного використання біомаси;
• конкуренція технологій в сфері автотранспорту, зокрема з електромобільністю та водневими паливними технологіями.

Завантажити презентацію Петра Кучерука

Тарас Миколаєнко, директор Української асоціації виробників біоетанолу, розповів про поточний стан та перспективи виробництва біоетанолу в Україні.

З наявних 22 заводів стабільно працюють тільки 6, ще 2 заводи – періодично. Сучасне обладнання мають 11 заводів; додатково 3 сучасних виробництва будуть запущені протягом кількох найближчих місяців. У планах, на проєктній стадії модернізації під виробництво біоетанолу, перебувають ще 5 підприємств.

В останній довоєнний рік експорт біоетанолу з України в ЄС склав 30 тис. т/рік. Новіших даних немає, проте за потужністю заводів, які працюють, та їх завантаженістю, поточний експорт біоетанолу в ЄС можна оцінити у 120-130 тис. т/рік. Ріст експорту занепокоїв країни ЄС і привів до його блокування, починаючи з Польщі, оскільки український біоетанол почав витісняти польський. Отже, питання експорту в подальшому є проблематичним.

Що важливо, на думку пана Миколаєнка, на українському ринку біоетанол – єдине паливо з усіх транспортних, яке може конкурувати з октанопідвищувальними добавками до бензинів без існування додаткових стимулів.

На думку Олега Рябова, керівника напряму відновлюваної енергетики агрохолдингу «Галс Агро», наразі найбільші перспективи розвитку, зокрема щодо експорту в Європу, має біометан. Це пояснюється тим, що європейські потужності не справляються з попитом, який зростає. Наявні оцінки потенціалів зараз мають розглядатися як горизонти, до яких треба прагнути.

Експерт прогнозує, що покупці з ЄС будуть цікавитися тільки біометаном, виробленим зі сталих видів сировини відповідно до Додатку ІХ Директиви ЄС RED II. Тому Україні необхідно усвідомити, що виробництво біометану з агросировини є засобом виживання аграрного сектору і напрямком розвитку аграрних регіонів країни.

Іван Бондарчук, радник LCF Law Group, розповів про законодавчу базу України для  виробництва моторних біопалив і про кращі світові практики регулювання моторних біопалив та можливості їх впровадження в Україні.

Пан Бондарчук детально представив законодавчі аспекти виробництва, зберігання і продажу біопалив в Україні, окреслив проблеми у цьому сегменті (зокрема акцизного податку на біоетанол, податкового векселя та його погашення); розглянув основні положення Закону України «Про альтернативні види палива» та інших релевантних нормативно-правових документів.

У межах проєкту було проаналізовано директиви ЄС в сфері моторних біопалив, а також найкращі європейські та світові приклади стимулювання розвитку цього сектору. Наприклад, у Бразилії правила пільгового оподаткування біопалив прописані в конституції, а отже є незмінними навіть за зміни уряду.

Іван, ґрунтуючись на закордонному досвіді, надав такі рекомендації для України:

1. запровадити обов’язкове додавання біопалива в традиційне паливо (зокрема розглянути приклад Бразилії щодо гнучких відсотків додавання);
2. зберегти механізми підтримки, запроваджені на період воєнного часу, після його закінчення;
3. привести у відповідність до європейського законодавства положення щодо оподаткування і незастосування фіскального контролю до денатурованого біоетанолу;
4. провести підготовку до роботи в європейській системі квотування викидів;
5. зменшити регуляторний вплив на бізнес;
6. для створення внутрішнього ринку дозволити фермерам зберігати паливо для власного користування без отримання ліцензії. 

Завантажити презентацію Івана Бондарчука

Євген Лукашевич, директор Української технологічної компанії, презентував досвід своєї організації у впровадженні проєктів з виробництва біоетанолу, біогазу і біометану.

Пан Лукашевич розповів про базові характеристики ефективного біоетанольного заводу; основні технічні характеристики та продукти біоетанольного виробництва; приклади проєктів, реалізованих УТК, зокрема, біоетанольні заводи в Угорщині і Казахстані (УТК брала участь в їх реконструкції).

“Найбільшу «зелену» премію (тобто премію за виробництво з сировини, що визначає біопаливо як передове) можна отримати за продаж зрідженого біометану (+600% від вартості), порівняно з біометаном як трубопровідним газом (премія +200%) і біоетанолом (премія +20%)” — наголосив експерт. Також він додав, що український ринок сировини (агровідходів) для отримання біометану і біоетанолу, особливо 2-го покоління, є найбільшим в Європі.

Завантажити презентацію Євгена Лукашевича

---

Після виступів усіх спікерів за програмою Георгій Гелетуха розпочав сесію запитань і відповідей. Учасники обговорили різні актуальні питання, зокрема перспективи виробництва біометану з силосу кукурудзи, причини закриття АГНКС в Україні і можливості їх відновлення, перспективи використання стисненого і зрідженого біометану на транспорті, можливості експорту bio-LNG.

Дякуємо спікерам та учасникам за ґрунтовний захід!