Україна може забезпечити до 20% потреб ЄС у біометані — Георгій Гелетуха для проєкту BIOMETHAVERSE
Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха надав свої експертні коментарі для каналу 100GREEN про стан біогазової галузі, перспективи виробництва біометану в Україні та Європі та роль відновлюваних джерел енергії. А також про участь України та UABIO у проєкті BIOMETHAVERSE.
Нагадаємо, проєкт BIOMETHAVERSE (Демонстрація та ініціація виробничих інновацій у всесвіті біометану (BIOMETHAne uniVERSE) має на меті диверсифікувати технологічну основу виробництва біометану в Європі, підвищити його економічну ефективність і сприяти застосуванню технологій виробництва біометану. З цією метою буде продемонстровано п’ять інноваційних шляхів виробництва біометану в п’яти європейських країнах: Франції, Греції, Італії, Швеції та Україні.
Україна є одним із стратегічних партнерів проєкту та демонстраційним майданчиком. У проєкті бере участь компанія МХП Еко Енерджи на базі потужностей якої проводитимуться дослідження, а також команда Біоенергетичної асоціації України, експерти якої супроводжуватимуть проєкт. Біогазовий завод МХП Еко Енерджи має встановлену електричну потужність 12 МВт, виробляє біогаз з 330 т/д курячого посліду та інших сільськогосподарських відходів, виробляючи 85 000 000 кВт•год електроенергії на рік. На сьогодні демонстраційний майданчик вже розпочав свою роботу.
Основні тези спікера
Голова мета проєкту — поекспериментувати з різними технологіями виробництва біометану. Сьогодні всі шукають способи здешевити виробництво. Україна розвиває особливий проєкт, який дозволить виробляти зелений метан на вже наявних біогазових комплексах дешевше, ніж за класичною технологією. В команді чотири учасники: Біоенергетична асоціація України, МХП Еко Енерджи (Україна), Ellmann Engineering (Німеччина), Deutsches Biomasseforschungszentrum (Німеччина). Думаю, що на цьому етапі та у цьому проєкті наші європейські колеги переконаються, що Україна має серйозні наукові, науково-практичні та промислові можливості, мають дослідницьку лабораторію.
Роль UABIO у проєкті більш політична: сприяти створенню умов для розвитку біометану, взаємодіяти з Урядом, політиками та консультувати щодо підготовки законодавчих ініціатив.
Базове законодавство у сфері біометану повністю готове. За три роки ми подолали усі законодавчі барʼєри у цій галузі.
Яким на сьогодні є сектор біометану в Україні? В Україні на сьогодні працюють 83 біогазових установки потужністю 140 МВт та два біометанових заводи потужністю 6 млн м3/рік. Україна освоїла практично всі види сировини, які використовуються у світі для виробництва біогазу та біометану.
Чому біометан? На сьогодні це найдешевший відновлюваний газ із усіх. Крім того, установки генерують дигестат, органічне добриво.
Чому в Україні? Великий потенціал сировини. Висока конкурентоздатність на ринку. Можливості експорту до ЄС. Це бізнес, у першу чергу, для аграріїв, які мають сировину і можуть побудувати такі проєкти.
Україна може забезпечити до 20% потреб ЄС у біометані. Нагадаю, за планом RePowerEU Євросоюз має на меті досягти обсягів у 35 млрд м3/рік. Наразі ЄС досяг 4,5 млрд м3/рік. Тобто відстає від своїх планів. Це дефіцитний ринок, і якщо Україна не проґавить свій шанс і швидко виробить велику кількість біометану, то Євросоюз купить все, що ми зможемо виробити.Ми оцінюємо потенціал України — 21,8 млрд м3/рік. Це приблизно стільки, скільки України на сьогодні споживає природного газу.
Сценарій UABIO до 2050 року: виробляти 20 млрд м3/рік біометану, із яких 10 млрд м3/рік — експортувати, а інші 10 м3/рік — споживати. Для цього потрібно близько 4 000 заводів та інвестиції у розмірі близько 40 млрд євро. Такий розвиток подій створить близько 250 000 робочих місць і призведе до скорочення 50 млн т CO2-екв.
До кінця року ми очікуємо 7 біометанових заводів, і це немаленькі заводи, — загальна потужність близько 111 млн м3/рік. 5 заводів підʼєднані до газотранспортної системи, і 2 заводи вироблятимуть Bio LNG. І всі вони збудовані або модернізовані вже в умовах війни. Можна лише думати, яку кількість біометанових заводів ми зможемо вводити в експлуатацію, коли військові дії завершаться, і інвестори перестануть боятися інвестувати в Україну.
Очікуємо, що вже в вересні розпочнеться експорт першого біометану. Ми говоримо про експорт, бо ціна такого біометану висока: $800-900 за тисячу кубометрів. В Україні за такою ціною біометан не куплять, проте у Європі створені спеціальні умови стимулювання такої декарбонізації, і є великий попит.
Ціна біометану складається з двох компонентів: ціни природного газу та премії за те, що джерело декарбонізоване. У Європі ця премія досить висока, а в Україні її немає. На сьогодні в Україні є потреба створити національну систему торгівлі викидами, аналогічну європейській. А ми зобовʼязані її створити — це умова вступу до ЄС.
Декарбонізувати сектор газу найбільш реально сьогодні через біометан. Безперечним лідером у секторі на сьогодні є Німеччина, проте темпи розвитку дуже високі у Франції: у країні щотижня вводиться в експлуатацію новий біометановий завод. У Данії ж вже 30% природного газу замінено біометаном і до 2035 року планує досягти 100%.
Завантажити презентацію спікера
Дізнавайтеся більше про проєкт за посиланням: https://uabio.org/materials/biomethaverse/.
