Георгій Гелетуха про розвиток енергетики України після 2035 року
Що буде з енергетикою України після 2035 року? Ми повинні розуміти, куди ми йдемо не тільки до 2035 року, який зафіксований в Енергетичній стратегії, ми маємо розуміти, куди ми рухаємося до 2050 року. Закликаємо Уряд розпочати роботу над Енергетичною стратегією до 2050 року та зробити її стратегією «зеленого» енергетичного переходу.Позицію UABIO щодо цього та інших питань в секторі ВДЕ озвучив голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха під час круглого столу «Альтернативна енергетика в Україні: можливості для інвесторів та виробників», який відбувся 6 серпня.
Важливі аргументи:
- Стратегія до 2035 року не відповідає на запитання, що буде з атомною і вугільною енергетикою після 2035 року. До 2035 року усі атомні блоки допрацьовують. Питання в тому, що буде після, коли усі терміни експлуатації минуть. Відповіді наразі немає.
- За останній рік ми втратили меседжі, які демонструють позицію Уряду щодо «зеленого» енергетичного переходу. Нас це турбує.
- Ми підтримуємо максимально швидкий запуск аукціонів для ВДЕ. Це альтернатива «зеленому» тарифу. Біомасові проєкти не зобов’язані іти на аукціони, але більшість гравців ринку біоенергетики добровільно будуть брати участь у цих аукціонах. Тому чекаємо на запуск і звертаємося до влади щодо забезпечення ефективної та регулярної роботи аукціонів (мінімум двічі на рік) та достатніх квот.
- «ЗЕЛЕНО»-ВУГІЛЬНИЙ ПАРАДОКС: використовуючи більше енергії сонця і вітру, ми маємо спалювати більше вугілля. Серйозна технічна проблема в енергетиці — зі збільшенням сонячної та вітрової генерації нам все більше треба маневрових потужностей для балансування системи. Зараз ми балансуємо ці нестабільні відновлювані джерела вугільною генерацією. Виходячи з механізмів, які напрацьовано зараз, великого сенсу вкладати кошти в маневрові т пікові потужності для інвесторів немає.Фактично ринку маневрових потужностей немає. Ціни, яка б сформувалася цим ринком, теж немає. Тому заклики «будуйте під невідомий тариф, який колись сформується ринком» не працюють. Вихід — запускати дієвий механізм стимулювання інвесторів та інвестувати в маневрові та пікові потужності, а також в енергосховища. Встановити чіткий зрозумілий тариф на 10 років. За цей час буде можливість збудувати достатню кількість таких потужностей, які потім вийдуть на ринок.
Крім того, ми маємо секторальні проблеми, які частково рухаються завдяки підтримці Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України та нещодавнім крокам Міністерства енергетики України, проте є неврегульовані проблеми.
Які саме?
- Створення біржі твердого біопалива, на якій би відбувалися торги, і значна кількість біомаси, яка спалюється зараз в котлах і на станціях, йшла б через біржу.
- Розвиток ринку енергетичних культур. Ми аграрна держава, маємо понад 4 млн га сільськогосподарських земель, які не використовуються. Ми б могли вирощувати вербу, тополю, міскантус як паливо для котелень та електростанцій. Але аграріям це нецікаво, бо рентабельність нижча, ніж у вирощування традиційних аграрних культур. Потрібно застосувати певне стимулювання у вигляді субсидій на гектар чи подібних механізмів. Це робочі місця, з яких сплачуватимуться податки в бюджет.
- Розвиток біометану. Це відновлюваний газ, який має переваги навіть перед воднем, щодо якого на сьогодні багато дискутують. Це важкий газ, тому під час транспортування 1 м3 біометану ми транспортуємо у 2,5 рази більше енергії, ніж під час транспортування 1 м3 водню. Проте запуск ринку біометану вимагає законодавчих змін.
- Відміна податку на СО2 для біомасових котелень та електростанцій. На жаль, Україна — єдина держава у світі, яка має подібну норму. Біомаса визнана у світі СО2-нейтральним паливом.
- Підтримка розробленого механізму стимулювання виробництва і використання рідких біопалив і біогазу на транспорті. Сектор транспорту споживає близько 25% енергії в Україні та має найменшу частку ВДЕ. Змінити ситуацію можна саме шляхом стимулювання ринку рідких біопалив.
- Розробка механізму стимулювання електрогенеруючих потужностей на біомасі, біогазі і біометані для балансування системи.
- Розвиток ВДЕ в теплопостачанні. Цей сектор споживає близько 50% енергії в Україні, який стримує монопольне становище систем централізованого теплопостачання. Інвестори, які готові будувати біомасові потужності, мають проблеми з підключенням до теплових мереж.
Організатор: Асоціація українських і арабських бізнесменів і інвесторів (AUABI). Захід відбувся за підтримки Українського союзу промисловців і підприємців. Більше про захід читайте на сайті інформагентства “Укрінформ”.
