Міжурядова група експертів з питань змін клімату (IPCC) представила інфографіку з трьома різними сценаріями майбутнього планети в залежності від дій людства з адаптації та пом’якшення наслідків кліматичних змін, як описано у Спеціальному звіті про глобальне потепління 1,5° C (2018): 

  1. найкращий сценарій з ранніми та ефективними діями;
  2. середній сценарій з відстроченими, але рішучими діями;
  3. найгірший сценарій з пізніми та нескоординованими діями. 

Як зупинити глобальне потепління?

Для зупинки глобального потепління потрібно припинити утворення викидів COвнаслідок діяльності людства, або як альтернативний варіант можна розглядати знешкодження новоутворених викидів парникових газів за рахунок різних заходів. У залежності від можливої реакції людства на зміни клімату після 2020 р. ці сценарії ведуть до різного майбутнього. 

Найближче десятиріччя

За найгіршим сценарієм: потепління стабільно відбувається, але найекстремальніші події відбуваються у менш населених регіонах і не викликають занепокоєння у всьому світі; у кількох містах наявні часті теплові хвилі, менше снігу на гірських курортах в Альпах, Скелястих горах та Андах.

За середнім сценарієм: внутрішня природна мінливість клімату призводить до більшого потепління, ніж прогнозувалося, температура регулярно росте більш ніж на 1,5° C; посилюються громадські заворушення через смертельні теплові хвилі у Чикаго, Калькутті, Пекіні, Карачі та Сан-Паулу; надзвичайний глобальний саміт 2025 року раптово переходить до виконання більш амбітних кліматичних цілей.

За найкращим сценарієм: посилені кліматичні дії у всіх основних регіонах світу на національному, державному та місцевому рівнях; транспорт декарбонізовано і до 2025 року продано більше автомобілів з електричним двигуном, ніж із двигунами внутрішнього згоряння; встановлено та випробувано декілька установок для захоплення та зберігання вуглецю (CCS) промислових розмірів.

2030-ті роки

За найгіршим сценарієм: глобальне потепління досягне 1,5° C до 2030 року, але серйозних змін у політиці не відбувається; кілька катастрофічних років настають за напруженою фазою Ель-Ніньо-Ла-Нінья у 2030 році; потужні теплові хвилі на всіх континентах із смертельними наслідками у тропічних регіонах.

За середнім сценарієм: посухи у Південній Європі, Південній Африці та Амазонці та повені в Азії; високі видатки на швидке скорочення споживання викопних палив та збільшення використання відновлюваних джерел енергії через глобальну неспроможність підтримати економічні заходи енергетичного переходу; проривні технології стають вирішальними для адаптації до швидких змін у світі.

За найкращим сценарієм: злагоджена інтенсифікація сільського господарства залишає багато природних екосистем відносно недоторканими; обсяги харчових відходів скорочуються, і глобальний перехід до здорового та більш дієтичного харчування зменшує викиди парникових газів від отримання м’яса; біоенергетика з відходів та водоростей допомагає мінімізувати вплив на виробництво продуктів харчування та біорізноманіття.

Якщо світ якнайшвидше почне діяти для адаптації та пом’якшення кліматичних змін, можна уникнути багатьох незворотних ризиків для людства та екосистем Землі. 

Міжурядова група експертів з питань змін клімату (IPCC)

Із середини століття до 2100 року

За найгіршим сценарієм: температура підвищиться на 3° C; урагани та сильні шторми, екстремальні кліматичні явища відбуваються у всьому світі частіше; знеліснення; танення льодовиків; повені; посухи та неврожаї; життя багатьох корінних і сільських груп на землях їхніх предків стає дуже складним; значне підвищення цін на продовольство та погіршення продовольчої безпеки збільшують ризик та частоту голоду; високий рівень громадських заворушень та політичної дестабілізації внаслідок посилення кліматичного тиску; великі конфлікти, а також велика міграція та примусове переміщення.

За середнім сценарієм: у 2050 році температура підвищиться на 2° C, але потім завдяки рішучим діям знизиться і в кінці століття вдасться досягнути підвищення температури на 1,6° C; посилення штормів та підвищення рівня моря збільшують ризики для тропічних та субтропічних спільнот; урожайність сільськогосподарських культур значно зменшується в тропіках, що призводить до тривалого голоду в деяких африканських країнах; багато природних систем втрачено, особливо в Середземномор’ї, і темпи вимирання видів значно зростають; підвищення температури на 2° C протягом декількох десятиліть знищує коралові рифи та інші морські екосистеми, знищує та пошкоджує тропічні ліси; зростання цін на продовольство негативно впливає на продовольчу безпеку, голод та бідність; велика міграція, примусове переміщення та втрата ідентичності в деяких країнах, що відміняє деякі досягнення у галузі сталого розвитку та безпеки людини; мінімальна здатність адаптуватися, щоб запобігти втраті екосистем; зниження рівня захисту берегів від штормів збільшує ризики для тропічних і субтропічних прибережних спільнот.

За найкращим сценарієм: у 2050 році температура підвищиться на 1,6° C, але в кінці століття вдасться досягнути підвищення температури на 1,5° C; ризики теплових хвиль зменшуються завдяки активній адаптації, але часті спеки все ще впливають на тропіки, зокрема, в мегаполісах; збереження лісів Амазонки завдяки зменшенню вирубки та уникненню ризику посухи; зменшення площі льоду в Арктиці відкриває нові судноплавні шляхи, але спустошує арктичні екосистеми; зрошення сільськогосподарських культур розширюється, що призводить до зниження рівня води в багатьох регіонах; коралові рифи частково відновлюються до 2100 року; прибережні громади борються із збільшенням затоплення, пов’язаним із підвищенням рівня моря і більш частими та інтенсивними дощами; малі острівні країни, прибережні та низинні території стикаються зі значними змінами, але в основному зберігаються в більшості регіонів; у середніх широтах часто спекотне літо та, як правило, більш інтенсивні опади; скоординована декарбонізація, яка передбачає більш широкі перспективи сталого розвитку, мінімізує викиди від ґрунтів; лісистість відповідає початку 21 століття, урожайність сільськогосподарських культур залишається стабільною; розміри льодовиків зменшується в більшості гірських регіонів, що призводить до підвищення рівня моря.


Джерело: Спеціальний звіт про глобальне потепління 1,5° C (2018)