Перехід на ВДЕ до 2050 року дешевший за підтримку наявного стану енергосистеми
Фінська компанія Wärtsilä Corporation здійснила моделювання двох сценаріїв оптимального розвитку енергосистеми України із найменшою вартістю до 2050 року. У дослідженні використаний міжнародно визнаний високоточний інструмент моделювання PLEXOS, призначений для пошуку саме оптимального за вартістю (або найдешевшого) рішення для кожного сценарію на основі застосованих обмежень.
Перший сценарій – «Оптимізована за собівартістю енергосистема»
Сценарій розвитку енергосистеми до 2050 року, за якого програмне забезпечення вільно обирало конфігурацію генеруючих потужностей для досягнення найнижчої вартості виробленої електроенергії.
Результат: До 2050 року оптимізація енергосистеми за цим сценарієм передбачатиме поступову заміну відновлюваними джерелами енергії атомної генерації та генерації на викопному паливі. Ця заміна знижує загальну вартість енергосистеми і водночас зменшує вуглецевий слід енергосистеми. Оптимальна за собівартістю енергосистема досягає виробництва 83% електроенергії з ВДЕ і водночас найнижчої вартості електроенергії для споживачів.
Другий сценарій – «100% відновлювана енергосистема до 2050 року»
Це той самий сценарій оптимізації, але з додатковою метою досягти 100% ВДЕ в електрогенерації до 2050 року.
Результат: У Сценарії «100% ВДЕ» загальна потужність ВДЕ у 2050 році на 26 ГВт більше, ніж в «оптимізованому сценарії» і досягає 105 ГВт. Цей сценарій вимагатиме встановлення додаткових 7 ГВт батарей ємності і 12 ГВт на основі технології Power-to-Gas, що буде використовувати відновлювані гази (біометан, відновлюваний водень, синтетичні відновлювані гази). При цьому вартість електроенергії ЛИШЕ на 3 % вища за «оптимізований сценарій».
До речі, це далеко не перше дослідження такого типу. Так, наприклад, у 2016 pоці фінські фахівці Lappeenranta-Lahti University of Technology (LUT) презентували сценарій переходу енергосистеми на 100% ВДЕ до 2050 року зі схожими результатами – зниження кінцевої вартості електроенергії, необхідність встановлення додаткових балансуючих потужностей, маневреної генерації та використання технології Power-to-Gas. Деталі проєкту за посиланням.
Більше інформації у Звіті Wartsila: українською та англійською.
