Навіть найпесимістичніші прогнози ООН насправді надто оптимістичні. У них не враховуються нові несприятливі фактори, породжені розвитком виробництва в азіатських і латиноамериканських країнах Починаючи з 1995 року під егідою ООН щорічно проводяться конференції по зміні клімату.

У наукових доповідях, підготовлюваних до цих конференціям, зазвичай зіставляються кілька варіантів прогнозів: два крайніх і проміжні між ними. Причому один крайній варіант полягає в тому, що західні країни докладуть максимум зусиль для мінімізації викидів в атмосферу та інших факторів, що сприяють негативним змінам клімату, а друга – у тому, що ніяких реальних зусиль з боку Заходу не буде, внаслідок чого збережуться нинішні неблагополучні тенденції.

Акцент на ролі Заходу пояснюється тим, що саме промислово розвинені країни разом з транснаціональними корпораціями відповідальні за погіршення стану навколишнього природного середовища протягом кількох останніх століть. Однак для адекватного відображення реалій XXI століття поділ країн на розвинені і нерозвинені є занадто грубим. Досить згадати про вельми швидкому економічному зростанні ряду азіатських і латиноамериканських країн, зокрема Китаю, Індії, Бразилії .

За матеріалами порталу “Mail.ru”