Вже розповідали, наскільки круто можуть виглядати біомасові проєкти та як органічно «вписуватися» в архітектуру сучасних міст. Також розповідали, що, як не крути, декарбонізація сектору централізованого теплопостачання — вкрай важливий етап українського «зеленого» переходу. Зараз хочемо більше розповісти про шведську ТЕЦ Värtaverket, яка демонструє, наскільки вдало можна поєднувати ці два аспекти.

І так, ТЕЦ Värtaverket — це приклад сучасного підходу до комбінованого виробництва теплової та електричної енергії з біомаси. Станція розташована у м. Стокгольм, Швеція.

Технологічні аспекти

  • Технологія передбачає циркулюючий киплячий шар(ЦКШ) з високими параметрами перегрітої пари (тиск 140 бар, температура 560 °С) для отримання вищого електричного ККД.
  • Встановлена потужність ТЕЦ – 280 МВт(т) та 130 МВт(е), що робить її однією з найбільших у світі ТЕЦ на біомасі.
  • Паливо: деревні відходи.
  • Теплова потужність станції, що забезепечується з паровідборів турбіни, становить 200 МВт.
  • Для підвищення загальної ефективності та зниження викидів забруднюючих речовин з димовими газами застосовується конденсаційний утилізатор теплоти димових газів, що дозволяє отримати ще 80 МВт теплової потужності.
  • Тепло використовується в системі централізованого теплопостачання.

Доставка та обсяги палива

Потреба електростанції в біомасі становить 12 000 м³/добу та 3 млн м³/рік. Паливо з деревних відходів та залишків транспортується до ТЕЦ переважно морським транспортом та потягами. Близько 60% прибуває морем та імпортується з Прибалтики; близько 40% доставляється залізницею від постачальників всередині країни.

ТЕЦ Värtaverket є найбільшою у світі та із самого початку була розрахована на використання 100% біомаси та комбіноване виробництво теплової та електричної енергії. Такі об’єкти — на йкраще спростування міфів, що вирують навколо сектору біоенергетики. Вона доводить можливість будівництва таких об’єктів у великих містах, що мають системи централізованого теплопостачання, виконуючи при цьому високі вимоги щодо зниження шуму, безпечної роботи через близькість до житлових районів.