Публікація «Комплексний аналіз українського ринку пелет з біомаси (визначення точок зростання)» підготовлений експертами Науково-технічного центру «Біомаса» (член Біоенергетичної асоціації України) в рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні».

Останнім часом відбулися помітні зміни в енергетичній галузі України, зокрема у сфері відновлюваних джерел енергії, а також індивідуального та централізованого теплопостачання. Все більшого значення набувають питання енергетичної безпеки країни, зменшення залежності від імпортованих енергоносіїв, перш за все природного газу. Урядом країни здійснюється поступове вирівнювання ціни на природний газ та скорочення її субсидування для окремих категорій споживачів, що підвищує їхню зацікавленість у використанні інших видів палива.

Ухвалено низку документів, що підсилюють законодавче поле для впровадження ВДЕ, зокрема використання біомаси, а також стимулювання заміщення природного газу в теплопостачанні іншими енергоносіями.

Серед найважливіших документів слід виокремити такі як:

  • Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року;
  • Постанови КМУ «Про стимулювання заміщення природного газу під час виробництва теплової енергії для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів» та «Про стимулювання заміщення природного газу у сфері теплопостачання»;
  • Розпорядження КМУ «План коротко- та середньострокових заходів щодо скорочення обсягу споживання природного газу на період до 2017 року».

Впроваджуються схеми державної підтримки населення для придбання опалювального обладнання, що не використовує природний газ як паливо. У результаті істотно зросла популярність проектів енергетичного використання біомаси та заміщення викопних палив, передусім природного газу. Найдинамічнішого розвитку здобуло використання деревини у вигляді дров, відходів деревообробки, тріски та гранул, спалювання лушпиння соняшнику. Поступово зростає інтерес до енергетичного використання соломи зернових та відходів і залишків кукурудзи. Деякі вітчизняні компанії вже налагодили випуск котлів на біомасі як для побутових, так і промислових споживачів.

Особливого значення в цьому розумінні набувають проекти заміщення викопних палив у централізованому теплопостачанні, адже саме такі проекти є економічно найдоцільнішими, а інколи єдино можливим варіантом застосування паливної біомаси для опалення багатоповерхового будинку. Солома та інші залишки, що утворюються в аграрному виробництві, значно перевищують енергетичний ресурс деревних відходів. Та попри свою велику кількість їхнє енергетичне використання за обсягами, на жаль, відстає від використання деревини.

На сьогодні лише одне підприємство централізованого теплопостачання (КП «Миргородтеплоенерго», м. Миргород) впровадило котел для спалювання соломи саме в централізованому теплопостачанні. Для централізованого теплопостачання є також кілька проектів використання пелет соломи. Зокрема є вони в КП «Міськтепловоденергія», м. Кам’янець-Подільський, проте такі проекти поступаються використанню за сумарними обсягами пелет з деревини.

Завданням цього дослідження є визначення основних причин, що стримують широке застосування пелет із соломи та інших рослинних залишків (далі – агропелети) у сфері теплопостачання. Вочевидь, ці причини стосуються різних аспектів – фізико-хімічних властивостей агропелет, особливостей їхньго виробництва та використання, починаючи з етапів збирання рослинних решток, зовнішніх чинників, таких як світовий попит на пелети, питань рентабельності їхнього виробництва тощо.

Світовий досвід, зокрема Данії та інших країн, показує, що ефективне енергетичне використання агропелет є цілком можливим та доцільним за умови застосування відповідного обладнання і технологій. Тому, зважаючи на актуальність проблеми, визначення можливостей виробництва і використання українських агропелет кінцевими споживачами та основних шляхів стимулювання щодо їхнього використання також є завданням цієї роботи.

Під час підготовки звіту було застосовано такі методи дослідження:

  • збір інформації анкетуванням і телефонним опитуванням учасників ринку;
  • обробка та аналіз інформації держорганів і відомств (зокрема, даних митниці);
  • результати маркетингових досліджень і аналітичних записок, підготовлених раніше НТЦ «Біомаса»;
  • моніторинг офіційної статистики і галузевих ЗМІ;
  • аналіз матеріалів галузевих виставок і конференцій.

Завантажити публікацію можна з сайту проекту Проекту «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні» або за посиланням нижче:

Завантажити Посібник