Від когенерації до зрідженого біометану: як українські аграрії будують власну енергонезалежність та виходять на ринки ЄС
19 червня у КВЦ “Парковий”, у межах великої міжнародної агроподії Agro Ukraine Week, спікери від UABIO також взяли участь у спеціалізованій події “Bioenergy Conference” у межах Agro Energy Day.
Окрема конференція була присвячена перспективам розвитку біоенергетики в аграрному секторі, сучасним технологіям переробки біомаси, виробництву альтернативного палива та впровадженню енергонезалежних рішень на агропідприємствах.
Під час конференції виступили:
- Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України.
- Сергій Кравчук, генеральний директор агрохолдингу “Галс Агро”.
- Віталій Кривицький, керівник відділу з правового та інвестиційного супроводу, Департамент біоенергії, МХП.
- Володимир Івахів, директор ТОВ “Вітагро Енерджі”.
- Мальвіна Шинкарчук, менеджерка біогазових проєктів у компанії Pro-Energy.
- Сергій Ситніков, Vogelsang GmbH & Co. KG, торговий представник в Україні.
- Лідія Сидун, LINKA Group, торгова представниця в Україні.
- Єспер Стреде (JesperStræde), менеджер з експортних продажів, LINKA Group.
Модерував дискусію Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України.
Під час дискусії спікери поділилися практичним досвідом реалізації біоенергетичних проєктів в Україні, розповіли про значний потенціал та інвестиційну привабливість переробки агровідходів, а також презентували сучасні технологічні рішення — від спеціалізованого обладнання до будівництва біогазових заводів і котельних комплексів.
Експерти детально зупинилися на перевагах декарбонізації, енергонезалежності та створенні нової доданої вартості для агробізнесу. Окрему увагу було приділено перспективам і викликам експорту українського біометану до ЄС, необхідності адаптації європейського законодавства та важливості формування внутрішнього ринку альтернативного палива.
Ключові тези спікерів
Георгій Гелетуха (UABIO):
“Європейська ціль у 35 млрд кубометрів біометану до 2030 року досі залишається далекою від виконання. Для України це хороша можливість зайти на цей дефіцитний ринок. Фактично Україна зробила всю свою ‘домашню роботу’ — підготувала українську частину законодавства повністю. Вдячні уряду за те, що вони прислухаються і вносять зміни, які ми пропонуємо. Зараз залишаються проблеми збоку країн ЄС, куди ми хочемо експортувати; працюємо швидше, ніж вони готові прийняти наш біометан”.
“Загалом в Україні є 83 біогазові проєкти потужністю 140 МВт електричних та вже 6 біометанових заводів потужністю 108 млн кубометрів біометану на рік. Український потенціал виробництва біометану становить 21,8 млрд кубометрів на рік”.
Сергій Кравчук (Галс Агро):
“Для бізнесу біогазовий завод — це електроенергія та біометан. Найголовніше, що потрібно бізнесу, це сировина для виробництва біогазу. Якщо у вас є ферма ВРХ від 1000 голів, розвинене птахівництво або велика кількість відходів рослинництва, то це вже можна думати про будівництво біогазового заводу. Сам завод — це комерційний проєкт, який заробляє гроші. Середній термін окупності становить 4-5 років. Тобто це вигідний і досить окупний проєкт. Так, наприклад, у рік із однієї корови (через біогазовий завод) ви будете отримувати 200-300 євро додаткового доходу до того, що ви отримуєте з молока чи мʼяса”.
“До того ж, кожен бізнес, що будує для себе біогазовий комплекс, отримує також й інші переваги — енергонезалежність, дигестат (хороше органічне добриво), дотримання екологічних вимог, утилізація власних відходів та органіки з регіону, а також можливість використання скидного тепла для інших потреб. Також серед інших можливих переваг: уловлювання і продаж біогенного СО2, покращення логістики та збору врожаю”.
Віталій Кривицький (МХП):
“Ми успішно запустили два наші заводи у 2025 році. Один із них виробляє 24 млн кубометрів біометану, але це не звичайний трубопровідний біометан, а зріджений (Bio-LNG). Ми уклали довгостроковий контракт на його поставку закордон і нині експортуємо наш Bio-LNG до Німеччини на транспортний ринок. Другий проєкт приєднаний до ГРМ і також є експортоорієнтованим. Загалом сама проблематика і наш досвід свідчить про те, що проєкти з виробництва біометану в Україні зараз — це експортоорієнтовані проєкти. Саме тому ми зараз приділяємо дуже велику увагу тому, аби відкрити європейські ринки”.
“Серед основних викликів на сьогодні: приєднання до UDB (Union Database) та відсутність внутрішнього ринку. Так, цього ринку нині немає, але ми можемо його започаткувати і, у такий спосіб, мінімізувати свої ризики в майбутньому (не привʼязуватися лише до експорту). Для цього ми бачимо рішення у запровадженні CI-мандатів (за показником вуглецевої інтенсивності) замість обʼємних мандатів. Такий мандат зобов’язує постачальників забезпечити, щоб середній рівень викидів CO2 по всьому паливному портфелю не перевищував певного значення. Що нижча вуглецева інтенсивність пального — то більше воно допомагає виконати норму. Тобто важливішим стає не сам обʼєм палива, а реальне скорочення CO2. Такий підхід сприятиме реальній конкуренції серед біопалив та стимулюватиме інвестиції у галузь”.
Володимир Івахів (VITAGRO Energy):
“Раніше більшість із нас сприймала відходи як проблему, сьогодні ми на них дивимося як на джерело нової вартості. Тобто, коли ми говоримо про біометан, ми говоримо про переробку відходів у нову додану вартість. Особливо це актуально для аграрного сектору. Якщо мова йде про біометан, то крім енергії з відходів це ще й декарбонізація, яка також створює додану вартість. Отож відходи сьогодні — не сміття. Загалом цю додану вартість створює не просто сам біометан, а вся екосистема: сертифікація сталості виробництва та всього ланцюжка доданої вартості, утворення дигестату (замінник мінеральних добрив), а також енергетична незалежність”.
“Наразі біометан — це синергія між Європою та Україною. Україна має багато сировини, що не використовується та хорошу інфраструктуру, зокрема газову. Натомість Європа формує кліматичний порядок денний, де ставить амбітні цілі щодо декарбонізації, а також формує попит на ‘зелену’ енергію та ‘зелені’ палива. Сьогодні в Україні формується новий ринок біометану. Його треба розвивати. Ми експортуємо біометану на деякі ринки, але інші досі залишаються закритими. Нам потрібно працювати всією галуззю, аби розкривати можливості для українських виробників”.
Мальвіна Шинкарчук (Pro-Energy):
“Як заробити на біогазі в Україні? Відповідь проста — звертайтеся до нас, ми вам у цьому допоможемо. Наша компанія супроводжує від ідеї до моменту уведення в експлуатацію й подальшого сервісу біогазового заводу. Також надаємо послуги зі встановлення модуля збагачення до біометану (мембранна технологія), а також установки когенерації. Біогазова галузь для аграріїв цікава з декількох причин. Нині дуже важливим є вуглецевий ефект, який у майбутньому принесе деяку монетизацію; не менш цінною є можливість самозабезпечення електроенергією не тільки сам біогазовий завод, а й вашого основного виробництва. Також можемо говорити про електричну енергію на продаж, навіть якщо у вас паралельно працює біометанова установка”.
“Тепер категорія відходи, навіть якщо це гній чи курячий послід, різко переходить у секцію ‘преміальна сировина’. Отже, коли ви зброджуєте цю сировину для виробництва біогазу, ви забезпечуєте дотримання екологічних вимог згідно чинного та майбутнього (яке може бути більш ускладненим) законодавства. На сьогодні біогаз — це інструмент управління відходами, витратами і ресурсами. Наше золоте правило — це аналіз сировини, баланс мас і енергобаланс. Потім це враховується у фінансову модель, аби зрозуміти, куди краще рухатися: чи у виробництво біометану, чи у генерацію електроенергії з біогазу”.
Сергій Ситніков (Vogelsang):
“Ми машинобудівний концерн, який робить різні типи механічного обладнання. Біогаз займає в нашому переліку обладнання значне місце. Vogelsang відомий у світі як виробник різних типів спеціальних насосів і подрібнювачів. Vogelsang пропонує ротаційні насоси з еластомерним покриттям та насосні системи, що відповідають специфіці застосування та адаптуються до різних вимог клієнтів. Роторно-лопатеві насоси Vogelsang нечутливі до сторонніх тіл, довговічні, надійні та прості в обслуговуванні. Vogelsang пропонує подрібнювачі твердих речовин і проточні подрібнювачі, а також сепаратори”.
“Те, що ми пропонуємо в галузі біогазу — це поєднання перекачування і подрібнення в різних комбінаціях. Vogelsang брав активну участь у ‘біогазовому бумі’ в Німеччині в 2000-х роках. На більшості біогазових станціях Німеччини досі досить успішно працюють різні агрегати Vogelsang. Переваги наших агрегатів у тому, що вони компактні та підходять для різних завдань. Також ми їх постійно модернізуємо. Вони можуть працювати з відходами харчової промисловості, гноївкою та іншою сировиною для виробництва біогазу”.
Лідія Сидун та Єспер Страде (LINKA Group):
“У такі складні часи для нашої держави, конкурентноспроможність агробізнесу визначає не лише врожайність, а й також доступ до ринків, логістика й енергія. Енергія — це ключовий фактор собівартості й стабільності виробництва. Україна має досить парадоксальну ситуацію: ми володіємо одним із найбільших ресурсів біомаси в Європі, але не використовуємо його. Біомаса — це важливий енергоресурс для виробництва тепла, електроенергії, а також біогазу й біометану. Наприклад, біомасові котли дозволяють вигідно заміщувати природний газ для підприємств”.
“LINKA Group допомагає перетворювати агровідходи й будь-яку біомасу в тепло та електроенергію. Ми пропонуємо різні технологічні рішення біокотельних установок, спеціалізуємося на спалюванні будь-яких видів біомаси, зокрема соломи. В Україні ми вже встановили кілька біопаливних котлів на соломі ще з 2017 року. Загалом ми розробляємо індивідуальні рішення для кожного замовника залежно від потреб, а також вхідної сировини; однак є й стандартне обладнання, яке ми пропонуємо”.
Нагадаємо, що того ж дня, у межах Agro Ukraine Week, також відбувся форум “Агробудівництво —фундамент відбудови сільського господарства України”. Під час нього експерти розглянули практичні інструменти відновлення аграрного сектору, модернізацію виробничих об’єктів, підвищення енергоефективності будівельних рішень, а також успішні кейси впровадження сучасних технологій в агробудівництві.
Дізнатися більше про форум “Агробудівництво —фундамент відбудови сільського господарства України”
Agro Ukraine Week зібрав широкий спектр учасників — представників уряду, фермерів, агробізнесу, міжнародних партнерів, науковців та політиків — щоб обговорити поточні виклики й можливості, шляхи інтеграції в ЄС та сформувати бачення агропродовольчого майбутнього України. Захід створив динамічну платформу для інклюзивного національного діалогу, співпраці, зростання та розвитку.
