Відповіді на поширені запитання та міфи

Біомаса є вуглецево-нейтральним паливом, оскільки в процесі росту рослини поглинають такий же обсяг вуглецю (CO2), який потім виділяється при спалюванні відповідного виду біомаси. Тому, біоенергетика є одним зі способів розв’язання проблеми глобального потепління та зміни клімату та відіграє важливу роль у скороченні викидів парникових газів.

Так, справді, викиди при транспортуванні, виробництві та підготовки біомаси присутні, оскільки в цих процесах використовуються викопні палива, такі як бензин чи природний газ.

Але навіть, якщо розглядати повний цикл виробництва енергії з біомаси, викиди все одно ЗНАЧНО НИЖЧІ за викиди у циклі виробництва енергії з викопних палив.

На рис. нижче — порівняння викидів парникових газів при виробництві електроенергії, тепла, та палива для транспорту з біомаси та з викопних палив (вугілля, нафти та природного газу):

Джерело: shorturl.at/wY157

Біогаз – це можливість утилізувати шкідливий метан, який утворюється з відходів тваринництва, на звалищах побутових відходів та у стічних водах. Парниковий ефект від метану в 25 разів сильніше, ніж від СО2.

Якщо коротко, то: недостатня підтримка біоенергетики від держави, бізнесу та людей. Але біоенергетика в Україні все ж таки розвивається:

  • у 2018 році вироблених біопалив було достатньо для енергопостачання 5 областей України протягом року;
  • темп розвитку біоенергетики – 31%/рік (в середньому за останні 8 років);
  • біоенергетика у 2018 році замістила 4 млрд м3 природного газу, це 12% від всього спожитого Україною газу (2018 р.);
  • біоенергетика – це 70% від усіх відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні (2018 р.).

Біомаси в Україні достатньо, щоб замістити весь імпорт газу, вугілля та бензину: 10 млрд м3 газу, 22 млн тонн вугілля та 1 млн тонн бензину.

Біомаса – це не тільки ліси (деревна біомаса). Це ще агровідходи (наприклад: солома, лушпиння соняшника), енергокультури (міскантус, верба, тополя), відходи тваринництва (гній ВРХ, курячий послід) та органіка на смітєєвих полігонах.

Україна – аграрна держава, тому доля аграрної біомаси, доступної для використання в енергетиці, у нас найбільша. За нашими оцінками потенціал деревної біомаси лише 12% від усього потенціалу біомаси в Україні. Для порівняння потенціал агровідходів 43%, енергокультур 36%.

Щодо деревної біомаси, ми виступаємо за використання лісосічних відходів, неліквідної деревини та деревних відходів промисловості. Перераховані види – це відходи заготівлі і переробки деревини, які, наразі, широко не використовуються і переважно вивозяться на полігони або спалюються в лісі.

Проєкти, спрямовані на виробництво теплової та електричної енергії з агровідходів — ніша з великим потенціалом! Ми вже розрахували необхідні інвестиції у такі проєкти і їх окупність:

Ні, це заборонено законодавством України. Відслідковувати пожежі можна в системі FIRMS, яка передає данні із супутників NASA: https://go.nasa.gov/3aBqBwp.

Залучення кредитного фінансування є важливою складовою успішної реалізації проєктів енергетичного використання біомаси, особливо для великих проєктів (ТЕЦ, ТЕС, великі котельні).

Можливість залучення такого фінансування є вирішальним під час впровадження біомасових проєктів у сфері комунального теплопостачання, оскільки зазвичай фінансова ситуація на цих підприємствах не дозволяє розраховувати лише на власні кошти.

Зібрали для вас Джерела та умови фінансування від основних фінансуючих організацій

Якщо порівнювати вартість електроенергії з нових потужностей на ВДЕ вони дешевше, ніж електроенергії з нових потужностей на традиційних паливах. Для умов України: собівартість електроенергії від нового атомного блоку 10-12 долар центів/кВт·год. Від ВЕС і СЕС  на рівні 7-8 долар центів/кВт·год.

Детальніше: epravda.com.ua

Так, в Україні виготовляють твердопаливні котли для різних видів біомаси. Ціна, звісно, варіюється і залежить від виду палива, потужності котла та виробника. В середньому 30 $/кВт.

Ринок України насичений котлами малої (до 100 кВт) та середньої (від 0,1 до 1 МВт) потужності  для роботи на різних видах твердого палива з біомаси. Варто зазначити, що торгівельні марки з котельним обладнанням на біомасі потужністю понад 1 МВт представлені на ринку України недостатньо. Майже усі вітчизняні виробники пропонують котельне обладнання для спалювання на нерухомих колосникових решітках та з ручним завантаженням  палива і низькою вартістю. 

Нижче дані по вартості котлів (2016 р.) для деяких українських виробників котлів.

Джерело: Посібник “Комплексне дослідження ринку котлів, що працюють на біомасі в Україні”

Основні виробники теплогенеруючого обладнання на твердій біомасі в Україні

Назва виробника /Торгівельна маркадроватріскагранулисоломалушпиння<0,1 МВт0,1-1 МВт1-5 МВт>5 МВтПосилання
1ТДВ «Бріг»http://brig-zerno.com.ua
2ТОВ «ЮТЕМ-ІНЖИНІРІНГ»http://utem.com.ua
3ТОВ «Котлотурбо-пром»      http://ktp.must-ipra.com
4ТОВ «Завод Металіст-Шабо»      http://metallist.odessa.ua
5ПАТ «Агроресурс»   http://agroresurs.ua
6«Броварський завод комунального обладнання»      http://ardenz.com.ua  
7СПКТБ «Енергомашпроект»     http://energomashproekt.com
8ТОВ «Котлотурбо-пром»      http://ktp.must-ipra.com
9ТОВ «Дозамех Україна»   http://dozamech.com.ua
10Корпорація «Котельный завод «Колві»      http://kolvi.com
http://eurothermgroup.com.ua
11ТОВ «ATON Group»     http://aton.ua
12АТЗТ «МАЯК»      http://majak.ua  
13ВАТ «Мотор Січ»     http://lmz.com.ua
14ПАО «Барський машинобудівний завод»      http://barmash.com.ua
15ЗАТ «Волинь Кальвіс»  http:// volyn-kalvis.com.ua
16ПП «Альтеп-центр»     http://altep.ua
17ТОВ «Сучасні Ефективні Технології» http://cet.ua
18«ГРЕСА-ГРУП»     http://ggc.com.ua
19ДП «Красилівський агрегатний завод»      http://kaz.km.ua
20ТОВ «Котлозавод «Крігер»   http://kriger.com.ua
21«Banisa Energy Ukraine»      http://banisaenergy.com
22Компанія «БЕЗГАЗУ»      http://bezgaza.org
23ТД «Коростенський завод теплотехнічного обладнання»    http://tdkzto.com.ua
24ТОВ «Триада ком»   http://kes.ucoz.ua
25ТОВ «Зібарт»   http://ziehbart.com.ua
26ППФ «Ретра»   http://retra.com.ua
27СП «Ройек-Львів»    http://rojek-lviv.com
28ТзОВ «Металіст»     http://kotel-metalist.com.ua
29ТОВ «Денасмаш»     http://denasmash.com
30«Українські пелетні пальники»      http://pellet-burners.com.ua
31ТОВ «НВО «ЕКОТЕХ»      http://nvo-ecotech.com.ua
32ТОВ «Дунаєвський ливарно-механічний завод»  http://dulmz.com
33ТОВ «Енергія»      http://e-solar.com.ua
34«Веренекотехнік»       http://veren.com.ua/
35ЗАТ «Макагротех»       http://macagrotech.com
36Об’єднання «Енерго-Спектр»   http://energy-spectrum.com.ua
37ПП «Агро СМАП»      http://agro-smap.ua
38ТОВ «Арм-Електро»     http://arm-elektro.com.ua
39ТОВ «Гейзер»      http://geyser.ua
40Корпорація «ІНКА»   http://kotel.inka.ua
41ТОВ «Сіона»      http://siona.com.ua
42ТОВ МПВФ «Енергетик»     http://energetik.com.ua
43Завод «Котеко»     http://koteko.com.ua
44СП «Стропува-Украина»      http://stropuva.org
45ТОВ «Росс»      http://rosskiev.com
46«Dakon»     http://dakon.in.ua
47«Wortex»     http://wortex.com.ua
48ТОВ «Альянс-Енергія»   http://a-energy.net.ua
49«Тирас»     http://tiras-ab.com.ua
50ТМ «ProTech»     http://protech.kh.ua
51«Данко»      http://danko-kotel.com.ua
52ПП «Еко-2»    http://vega-kotel.com.ua
53ТОВ «Технічний центр Радіосистеми»      http://gorelka.sumy.ua
54ТОВ «Хітеко» http://heateco.com.ua
55ППФ «Компанія Квартал»     http://kvartalkotel.com
56ПАТ «Барський машинобудівний завод»      http://ligaterm.com.ua
57ПАТ «Інститут Укроргстанкинпром»      http://stankinprom.com.ua
58ТОВ «Теффі»    http://teff.com.ua/
59«Альтеп»     http://altep.ua
60Інженерний центр «Еко Енерго Проект»     http://eco-energy.com.ua/
61ТОВ «ГРІНБЕРНЕР» http://teplowinner.com.ua
62ТДВ «Макагротех»   http://macagrotech.com
63ТОВ «Інтекс-груп»  http://intex-group.com.ua
64«Віта Клімат»       http://vita-klimat.com.ua
65«Топко»       http://topko.pp.ua
66«Eurotherm»    http://eurothermgroup.com.ua
67ПП «ЕлеваторБудМаш»  http://elevatorbudmash.com
68«Вогнезар»      http://vohnezar.com.ua
69«Буржуй»       http://teplota.in
70«Корді»    http://kordi.com.ua
71«Тівер»      http://tiver.org.ua
72«Газотрон»   http://gazotron.com.ua
73«Teta install system»   http://tetainstall.com
74«Енергодизайн»  http://www.energo.design/

Питомі вартості деяких імпортних котлів на біопаливі, $/кВт

Дрова 100 кВт Дрова 500 кВт Дрова 1000 кВт Тріска 100 кВт Тріска 500 кВт Тріска 1000 кВт Гранули 100 кВт Гранули 500 кВт Гранули 1000 кВт 
«Viessmann» 38– – – 246234326237226
«Buderus» 62– – – – – – – – 
«Protech» 22-29 – – – 23215084226147
«Kalvis» 35– – – 150145– 141137
«Herz» – – – 347296227366286219
«Heizomat» 59– – 138228212125214205
«SAS» 34-41 – – – – – 94– – 
«Drewmet» 37– – – – – 93– – 

Джерело: Посібник “Комплексне дослідження ринку котлів, що працюють на біомасі в Україні”

Основні зарубіжні виробники:

Назва виробника / Торгівельна марка, країна виробникдроватріскагранулисоломалушпиння<0,10,1-11-5>5Посилання
1«CARBOROBOT Co.» LTD, Угорщинаhttp://carborobot.hu
2«PROTECH» Sp. z o.o., Польщаhttp://protech-wkg.pl                                 
3«Viessmann», Німеччинаhttp://viessmann.ua
4«VYNCKE S.R.O.», Чехіяhttp://vyncke.com
5«Enerstena», Литваhttp://enerstena.lt
6«VERNER SK s.r.o.», Чехіяhttp://kotle-verner.cz
7«HERLT SonnenEnergie Systeme», Німеччинаhttp://herlt.eu
8«Step TRUTNOV», Чехіяhttp://steptrutnov.cz
9«Polytechnik», Австріяhttp://polytechnik.com
10«Hollsen», Даніяhttp://danstoker.dk
11«Kalvis», Литваhttp://kalvis.lt
12«HURST Boiler», Австріяhttp://hurstboiler.com
13«Grandeg», Латвіяhttp://grandeg.lv
14«Komkont», Білорусьhttp://komkont.com
15«TTS Boilers», Чехіяhttp://atit-group.ru 
http://tts.cz
16«MW Biopower Oy», Фінляндіяhttp://mwpower.fi
17«Herz Energietechnik GmbH», Австріяhttp://herz-energie.at
18«Granpal», Польщаhttp://granpal.pl
19«Defro», Латвіяhttp://defro.org.ua
20«HOST», Нідерландиhttp://host-bioenergy.com
21«KARA energy system», Нідерландиhttp://kara-greenenergy.com
22«Buderus», Німеччинаhttp://buderus.kievgas.com.ua
23«Ferroli» S.p.A., Італіяhttp://ferroli.ua
24«Eurotherm», Данія       http://eurotherm.dk
25«Biokaitra», Литва       http://biokaitra.lt
26«Multibio», Чехія      http://horakypetrojet.cz
http://multibio.eu
27«Heizomat», Польща-Німеччинаhttp://ht-heiztechnik.uahttp://heizomat.de
28«Sunsystem», Болгарія    http://sunsystem.bg
29«Ermach», Турція      http://ankot.com.ua
http://ermach.org.ua
30«Opop», Данія     http://nbe.dk
http://opop-servis.com.ua
31«CHT» (cichewicz heiz technik), Польща     http://cht.net.ua
32«SAS», Польща     http://sas.busko.pl
http://sas-kotel.com.ua
33«Swag», Турція      http://swagkotli.com.ua
34ZGM «Zebiec» S.А, Польща     http://zebiec.pl
35«ORLANSKI», Польща      http://orlanski.pl
36«Kamen», Польща     http://kamen.com.pl
37«Kolton», Польща     http://kolton.eu
http://kolton.com.ua
38«Nolting», Германія   http://nolting-online.com
39«Gilles», Австрія    http://gilles.at
40«Tatano», Італія  http://tatano.com
41«Mozselmash», Білорусія       http://mozselmash.by
42«Viadrus», Чехія      http://viadrus.cz
http://viadrus.com.ua
43«Protherm», Чехія       http://protherm.cz
http://protherm.ua
44«D’alessandro», Італія   http://caldaiedalessandro.it
http://ukrtehenergo.com.ua
45«Kubus», Турція    http://tetainstall.com
46«Unical», Италія       http://unicalag.it
47«Binder», Австрія  http://inmatech.com.ua
http://binder-gmbh.at
48«Logiterm», Польща  http://logiterm.pl
http://logiterm.com.ua
49«Rakoczy», Польща       http://rakoczy.pl/ua
50«Hoval», Великобританія      http://hoval.co.uk
51«Axis», Литва  http://axis.lt
52«Hargassner», Великобританія    http://hargassner.uk.com
http://hargassner.com.ua
53«Atmos», Чехія      http://atmos.eu
54«Reka», Данія http://reka.com
55«Candle», Литва       http://kotel-candle.com.ua
56«Passat Energy», Данія  http://passat.dk
57«Attack», Словакія      http://attack.sk/
http://attack.org.ua
58«Linka», Данія  http://linka.dk
59«Weiss», Франція     http://weissboiler.com
60«B&W»,  Данія     http://bwe.dk
61«Demrad», Турція       http://demrad.in.ua
62«Agro-ft», Австрія    http://agro-ft.at
63«Stropuva», Литва      http://stropuva.org
64«Dakon», Чехія     http://dakon.cz
http://dakon.in.ua
65«Alcon», Данія   http://alcon.nu
66«Krzaczek», Польща     http://krzaczek.com.ua
67«DP CleanTech», Данія      http://dpcleantech.com
68«Ekopal» («MetalERG»), Польща    http://metalerg.pl
69«FARM2000», Великобританія     http://farm2000.co.uk
70«Verner», Чехія  http://www.kotle-verner.cz
71«Uniconfort», Італія   http://uniconfort.com
72«Froling», Австрія    http://froeling.com

Щоб відповісти на це припущення, застосуємо техніку “5 ЧОМУ”. Це підхід, мета якого — виявити першопричину та знайти варіанти розв’язання проблеми.

  1. Чому? Біопаливо має високу вологість і зольність, сторонні домішки та різний фракційний склад.
  2. Чому? Біопаливо виробляють з неліквідної деревини, відходів деревообробки та аграрних відходів, не контролюючи якість сировини.
  3. Чому? Відходи — це дешева сировина, а для контролю якості потрібні інвестиції та додаткові витрати.
  4. Чому? Немає вимог до якості сировини та готової продукції, у контрактах вказуються лише допустимі граничні значення, ціна також не залежить від якості, а значить вмісту енергії в паливі.
  5. Чому? Низький рівень конкуренції на ринку біопалива і слабка мотивація споживачів платити за якість, традиційні підходи обліку в одиницях маси або об’єму.

Що пропонує UABIO?

Створення біопаливної біржі в Україні та облік біопалива в енергетичних одиницях.

Чому це вихід?

Біржа може сформувати вимоги до якості біопалива і забезпечити гарантію їх дотримання. А якість біопалива забезпечать постачальники відповідно до чітких вимог біржі.

Правильно встановлені котли за умови правильної експлуатації мають допустимі викиди. Якщо ви бачите чорний дим – у вас проблеми. Спалювати правильну деревину правильним способом на правильному обладнанні.

Програма Агентства з охорони довкілля США EPA Burn Wise (Спалюй з розумом) наголошує на важливості підходу до спалювання деревини, де враховані саме ці три складові. На сайті Агентства з охорони довкілля США є багато корисної інформації, а також відео про найкращі практики спалювання: http://bit.ly/39TYpVH.

Так, по визначенню терміна «біомаса» в законі Украіни «Про альтернативні джерела енергії», до біомаси відноситься, в тому числі, органічна частина побутових відходів.

Існують такі основні види енергетичної утилізації твердих побутових відходів:

  1. Збір біогазу на полігонах і звалищах ТПВ із подальшим виробництвом електричної та/або теплової енергії;
  2. Механіко-біологічне оброблення ТПВ із можливим отриманням біогазу та/або твердого палива з ТПВ (RDF/SRF) із подальшою утилізацією на цементних заводах або у спеціалізованих ТЕЦ/котельнях;
  3. Термічне оброблення/утилізація змішаних (залишків після сортування) ТПВ із подальшим виробництвом електричної та/або теплової енергії.

Детальніше про поводження з побутовими відходами, ви можете почитати у нашій аналітиці

Якщо коротко, через частини енергетичної верби, наприклад листя та гілки, що залишаються на плантації під час її росту. Зріз енергетичної верби зазвичай відбувається раз на 3 роки. За цей час і земля стає родючішою і виростає біомаса, яку можна зрізати.

До речі такі енергетичні культури, як верба та тополя, можуть не тільки зменшувати ерозію ґрунту та суттєво покращувати його родючість, а й суттєво знижувати рівень важких металів, затримувати хімічні сполуки, зменшувати їх потрапляння у ґрунтові води і цим зупиняти процес евтрофікації (цвітіння води). А також ці рослини створюють гарну екосистему для тварин, наприклад: птахів, черв’яків та зайців.

Коротка інформаційна аналітика від The European Biomass Association з посиланнями на наукові дослідження цього питання: https://bit.ly/36XVetG . Радимо також подивитись відео про енергетичну вербу від експертів The European Biomass Association.

  1. Ви заповнюєте коротку онлайн-форму: https://forms.gle/ziPFHSn1DBgJXoiM6
  2. Наш консультант сконтактує з вами та надішле вам заяву про вступ і рахунок для сплати членського внеску
  3. Ви сплачуєте рахунок відповідно до обраного пакету та надсилаєте заповнену та завірену заяву
  4. Отримуєте сертифікат про партнерство та співпрацю з UABIO

З перевагами та умовами членства ви можете ознайомитись у нашій партнерській пропозиції: www.shorturl.at/coDKR