Скорочення викидів СО2 в Україні: європейські прагнення та реальний контекст
Якою буде кліматична політика України та як вона корелюватиме з європейськими прагненнями? Як український бізнес може адаптуватися до нових правил та підвищити власну енергоефективність?
На ці та інші запитання стосовно підходів до скорочення викидів СО2 в Україні відповідали наші експерти: Георгій Гелетуха, Марцеліна Ельжбєта Голембєвска, Тетяна Желєзна, Наталя Драгнєва, Володимир Крамар та Семен Драгнєв у межах вебінару “Скорочення викидів СО2 в Україні: європейські прагнення та реальний контекст”, що був організований Європейською Бізнес Асоціацією.
Також під час заходу було представлено широкий анонс Тренінгу з питань скорочення викидів парникових газів, що відбудеться з 18 вересня по 24 жовтня. Наразі реєстрація все ще відкрита.
У межах онлайн-семінару експерти розкрили такі теми:
- Кліматична політика ЄС: глобальні цілі та інструменти їх досягнення.
- Система торгівлі квотами: принципи функціонування та перспективи впровадження в Україні.
- CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism): вплив на українську економіку та вимоги до бізнесу.
Представлені матеріали під час вебінару були напрацьовані саме в межах цього великого та найбільш повного з конкретної тематики курсу.
Відеозапис події
Презентації спікерів
Георгій Гелетуха, д. т. н., завідувач відділу Інституту технічної теплофізики НАН України, Голова правління Біоенегетичної асоціації України, Директор Агентства з відновлюваної енергетики.
Вже 18 вересня ми представимо перший повний курс з кліматичної політики ЄС. Маємо розуміти, що шлях до ЄС лежить через запровадження політики декарбонізації. Тому сьогодні важливо розуміти, що таке СВАМ та які наслідки він матиме для України. Я закликаю не розслаблятися і не звикати до тимчасових пільг, які ми маємо у звʼязку з воєнним станом. ЄС має правила гри, які ми маємо прийняти, якщо хочемо бути його частиною. Саме з цією метою наша команда ретельно вивчає всі ці механізми, алгоритми розрахунків, моніторингу, а також питання звітності.
Завантажити презентацію Георгія Гелетухи
Марцеліна Ельжбєта Голембєвска, експертка з енергетики.
Ми розробили курс, який дасть можливість побачити ЄС як центр кліматичної думки, котрий не без ризиків для себе, намагається впливати на світ, де головним, а можливо єдиним, шляхом розвитку є декарбонізація.
Для мене особливо цікавим є перенесення на рівень ЄС концепцій та регуляторних практик локальних ринків або інститутів. Як з точки зору теорії економіки розкриватиметься їх потенціал на шляху до кліматичної нейтральності Європейського Союзу. Тож, ми сконцентруємося на інструментах, які мають особливе значення для ціноутворення на СО2, що є ключовим чинником впливу на економічну складову кліматичної політики ЄС, тобто системи торгівлі викидами.
Завантажити презентацію Марцеліни Ельжбєти Голембєвскої
Тетяна Желєзна, к. т. н., експертка Біоенергетичної асоціації України, старша консультантка ГО “Агентство з відновлюваної енергетики”, провідна наукова співробітниця Інституту технічної теплофізики НАН України.
Система моніторингу, звітності та верифікації — перший значний крок на шляху до запровадження системи торгівлі викидами (СТВ) в Україні.
Запровадження СТВ в Україні планується трьома етапами: підготовчим, пілотним та першим етапом повноцінного функціонування, де в період 2029-2033 років буде створено надійну ринкову систему й умови для подальшого приєднання або під’єднання СТВ України до СТВ ЄС.
Загалом система торгівлі викидами функціонує ефективно і призводить до того, що підприємства мають стимул скорочувати викиди парникових газів, бо це є фінансово вигідним.
Завантажити презентацію Тетяни Желєзної
Наталя Драгнєва, к. е. н., консультантка ГО “Агентство з відновлюваної енергетики”, доцентка кафедри менеджменту ім. проф. Й. С. Завадського НУБіП України.
СВАМ є компліментарним, взаємодоповнювальним механізмом до європейської системи торгівлі викидами.
СВАМ гарантує те, що імпортери товарів поза межами ЄС нестимуть аналогічні витрати за кожну тонну викидів вбудованих, відповідно викидів імпортованих товарів. Це дозволить на еквівалентній основі вирівняти ситуацію між виробниками, що знаходяться в межах ЄС та тими, хто поза його межами.
З 2026 року кількість безкоштовних квот почне поступово зменшуватися, тим самим вирівнюючи ситуацію і вводячи аналогічні умови як для виробників у межах ЄС, так і поза його межами. У січні 2034 року відбудуться повне запровадження СВАМ та абсолютна відмова від безкоштовних квот європейської СТВ.
Завантажити презентацію Наталі Драгнєвої
Володимир Крамар, к. т. н., старший науковий співробітник Інституту технічної теплофізики НАНУ, старший консультант ГО “Агентство з відновлюваної енергетики”, експерт UABIO.
СВАМ суперечливий інструмент і для ЄС, і для України. Кошти, які сплачуватимуться нашими виробниками, залишатимуться в ЄС для екологізації підприємств. Але наші виробники не матимуть до них доступу. Тобто фінансові зобовʼязання є, а можливості для модернізації не збільшуються.
Це призведе до росту цін на експортовані товар. І наша продукція може втратити конкурентну здатність. Тому важливо зменшувати вуглецевий слід українських товарів та запроваджувати внутрішню систему торгівлі викидами, щоб більше платити тут, а не за кордоном.
Завантажити презентацію Володимира Крамара
Cемен Драгнєв, к. т. н., старший науковий співробітник Інституту технічної теплофізики НАНУ, старший консультант ГО “Агентство з відновлюваної енергетики”, експерт Біоенергетичної асоціації України.
СВАМ визначає спеціальні методики моніторингу викидів і відповідно виробник, який сьогодні виробляє продукцію в Україні й хоче експортувати в ЄС має підготувати інформацію про спродуковані викиди у процесі виробництва власної продукції.
Якщо компанія буде експортувати товари СВАМ в ЄС в 2026 році, уже в 2025 треба буде запровадити систему моніторингу викидів. Залишилося 3 місяці для того, аби наші компанії розробили та впровадили методологію моніторингу викидів. В іншому випадку з 2026 року товари СВАМ не можна буде постачати в ЄС.
Завантажити презентацію Семена Драгнєва
Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу в рамках спільної ініціативи “Європейське відродження України”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу.
