Стратегія розвитку біоенергетики в Україні

Загальна інформація

В Україні розвиток біоенергетики регламентується такими документами:

Поточне використання біомаси в Україні

За даними Енергетичного балансу України, частка біопалива у загальному постачанні первинної енергії (ЗППЕ) у 2018 році склала 3,2 млн т н.е., що складає 3,4% від ЗППЕ.

Потенціал біоенергетики

За оцінкою Біоенергетичної асоціації України, станом на 2018 р. потенціал енергії з біомаси складає 23 млн т н.е.

Основними складовими цього потенціалу є побічні продукти рослинництва (загалом 10 млн т н.е. або 44% від загального потенціалу біомаси) та енергетичні культури (загалом 7,5 млн т н.е. або 32% від загального потенціалу).

Побічні продукти рослинництва включають солому зернових і ріпаку, стебла кукурудзи, соняшнику і т.п. Енергетичні культури включають у себе вербу, тополю та міскантус для твердого біопалива і кукурудзу для біогазу.

Біомаси в Україні достатньо, щоб замістити весь імпорт газу, вугілля та бензину (2018 р.)

Біоенергетика – це невід’ємна складова «зеленого» енергетичного переходу України
Позиція UABIO

Причини розвивати біоенергетику в Україні

Бар’єри, які стримують розвиток біоенергетики України та шляхи їх подолання

Нерозвинений ринок палива в Україні. Створення ринку біопалива та розробка нормативно-правових актів, які регламентуватимуть його діяльність – це необхідність.
Монопольне становище на ринку теплопостачання. Потрібно запровадити конкурентний ринок теплової енергії за моделлю єдиного покупця і розпочати роботу над підзаконними актами, які гарантуватимуть реалізацію закону.
Ускладнений доступ до теплових мереж. UABIO пропонує оновити нормативно-правову базу, передбачити винятковий перелік підстав для відмови у підключенні, а також передбачити необхідність надання ТКЕ повної характеристики системи для оцінки потенційним виробником можливості підключення.
Загалом є проблема недостатності біомаси на ринку, що призводить до підвищення цін. Вирішити проблему можна шляхом створення системи торгівлі біопаливом, єдиного електронного майданчика для торгівлі біопаливом. Державні підприємства матимуть зобов’язання продавати частину сировини через цю систему, а ті, хто користується «зеленим» тарифом та стимулюючим тарифом на тепло, будуть зобов’язані купувати біомасу через цей майданчик. Це гарантія якості, хорошої ціни та присутності зацікавлених гравців на ринку.

Низька інвестиційна привабливість біоенергетичних проєктів. Строку дії «зеленого» тарифу не вистачає для окупності біоенергетичних проєктів. UABIO пропонує подовжити «зелений» тариф і зробити його вищим для установок малої потужності.
Відсутність стимулювання вирощування енергокультур. Аграрії поки не хочуть вкладати кошти у вирощування енергокультур через низьку рентабельність. UABIO пропонує надавати землю в оренду для таких проєктів без аукціонів, розширити строк оренди мінімум на 20 років та передбачити надання разової субсидії у розмірі 25 тис. грн за гектар. Держава понесе витрати та допоможе закласти плантації, але наступні 20 років з них буде отримуватися місцеве паливо, створюватимуться робочі місця, покращиться місцевий розвиток за рахунок сплати податків.
Ускладнений доступ до порубкових решток. Важливо забезпечити транспортування таких решток до найближчих доріг та заборонити їх спалювання в лісі.
Збільшення обсягів виробництва біометану в Україні. Це суттєвий ресурс. У перспективі цей газ можна подавати в газопровід і використовувати на тепло, електроенергію і транспорт. В Україні можливо отримувати біометан не тільки з традиційних силосу і гною. Сучасні технології дозволяють використовувати аграрні залишки, солому тощо. UABIO пропонує створити реєстр, де фіксуватиметься кожен вироблений куб біометану і списуватиметься кожен спожитий куб.

Прогноз UABIO щодо розвитку біоенергетики в Україні у 2020-2050 роках

Загальне споживання біопалив у 2050 році може становити 23 млн т н.е./рік.

Близько 50% цих біопалив використовуватимуться для виробництва теплової енергії і напряму заміщуватимуть природний газ (еквівалентно заміщенню 13,7 млрд м3/рік природного газу). Інша частина заміщуватиме вугілля і атомну генерацію для виробництва електроенергії, а також нафтопродукти на транспорті.

У період 2020-2050 років в Україні використання деревної біомаси залишатиметься на такому ж рівні, проте зростатиме частка використання соломи, стебел, лушпиння соняшника, сільськогосподарських залишків, енергокультур, рідких біопалив, твердих побутових відходів для виробництва енергії. Такий прогноз ґрунтується на розрахунках, які показують, що потенціал деревної біомаси та лушпиння соняшника в Україні у 2020 році вже використано на понад 90%.

Запропонована структура використання біопалив в Україні до 2050 року